Як доглядати за плантацією озимого ріпаку навесні

Лютий - це час, коли варто оглянути поля та перевірити культури, особливо озимий ріпак. Весняна обробка поля буде залежити від його стану.

У деяких регіонах України під час сівби восени було сухо, що не сприяло появі сходів. Такі насадження характеризувалися дуже різноманітним ростом рослин. На одному полі можна було спостерігати рослини в фазі від двох до навіть десятка розгорнутого листя.

Іншим варіантом, який можна побачити на полях, було вирощування ріпаку, сильно розвиненого, особливо в регіонах, де опади випадали в період появи сходів і на наступних етапах росту. Виробників ріпаку часто проводити дві, а іноді навіть три обробки, що стримували ріст рослин. На цих плантаціях були дуже поширені симптоми дефіциту поживних речовин, оскільки довший, ніж зазвичай, осінній вегетаційний період рослини вичерпували поживні речовини добрив, внесених перед сівбою, що можна було спостерігати у вигляді різнокольорового знебарвлення листя.

Цьогорічна зима, яка досі була м’якою, оптимістична. Тому можна розглянути, як діяти весною як для високорозвинених, так і для слаборозвинених насаджень.

Поля, де восени ріпак погано розвивався, потребуватимуть особливого догляду для повноцінного підживлення. Щоб рослини швидко та ефективно компенсували уповільнення розвитку та пошкодження, спричинені можливими зимовими погодними умовами, слід подовжити весняне підживлення та, крім азоту та сірки, враховувати також такі макроелементи, як фосфор, калій або магній, додатково підтримувані позакореневим підживленням, а в деяких випадках і біостимуляцією. У цьому випадку виправданим є використання нітрофоскових добрив, тобто високоазотних добрив з додаванням фосфору, калію або сірки. Цей тип добрив характеризується дуже хорошою розчинністю та вищою доступністю поживних речовин порівняно зі стандартними добривами NPK. Таке підживлення зміцнить плантацію та прискорить її відновлення навесні.

Кожен день весняної вегетації надзвичайно важливий для ріпаку, оскільки тоді він створює вегетативну масу, з якої перерозподіляє поживні речовини для формування та заповнення стручків під час генеративного розвитку. Що стосується регуляції розвитку, то у випадку затримки росту ріпаку спрацюють продукти, які делікатно пригнічують ріст основного пагона, але в той же час дають рослинам додатковий імпульс до випуску бічних пагонів, що призведе до більш високих урожаїв. Більш того, ріпак, який рівномірно куститься, цвіте рівномірніше, а сформовані стручки краще освітлюються, що призведе до більш рівномірного дозрівання.

Поля, засіяні ріпаком, де восени не бракувало вологи, сильно зростали, часто досягаючи фази з десяток листя. Буйні плантації восени мали більший, ніж зазвичай, попит на поживні речовини, і симптоми дефіциту азоту, фосфору та калію можна спостерігати на багатьох полях. При аналізі поточного стану погоди, сприятливого для зимівлі, хорошим рішенням для культур, які вичерпали поживні речовини, застосовувані восени, є застосування навесні, крім макроелементів (азот, фосфор, калій, сірка, магній), також мікроелементи, особливо бор, марганець, молібден.

Аналізуючи поточний стан плантації та враховуючи перебіг погоди восени та взимку, тепер можна зробити висновок, що навесні необхідно розглянути питання про більш комплексне підживлення, включаючи всі макроелементи, та підтримати його позакореневим підживленням.